tgoop.com/teocogitare/867
Create:
Last Update:
Last Update:
О Пастирю мій, я — земля для Твоєї любови.
І хвиля стемнèнна, що йде по Твої риболови,
Що суне по Тебе, волає і знову стиха —
Розплавлена міць і з усих невимовна жага.
Я скелею голою випнусь і стану між люди,
І кров Твою з ока знесилено виллю на груди:
І сили силенні нехай, захлинаючись, пьють,
Розхристані недра й з усих невимовную лють.
Я злину на землю із тіла Твоєї купи́ни,
Солодша за мед і пряміша за труни і спини,
Мов трунок вогненний — нерибний розпечений влов —
Соленая сіль і з усих невимовна любов.
25.11.2024
BY Апокриф святой Деворы
Share with your friend now:
tgoop.com/teocogitare/867