💸 Ще кілька думок на тему американців та українських копалин 一 можливості та загрози

(З допису заступниці директора ЦЕС Марія Репко).

Плюси:

«1) Це дасть нам буст до захисту 一 американці будуть більш схильні захищати території, де їхні інтереси та бізнес. А поклади копалин у нас здебільшого на окупованих або ризикованих територіях, там, де треба захист.

2) Інвестиції захистять від розвалу наші існуючі дослідницько-видобувні-виробничі кластери, які наразі тріщать по швах, поки ключові фахові люди виїжджають на роботу за кордон. Дуже важливо їх зберегти 一 це означає, що ми будуватимемо економічне зростання не на пустому місці.

3) Традиційний аргумент 一 прямі іноземні інвестори приносять гроші, створюють робочі місця в галузі та в суміжних/обслуговуючих галузях. Крім того, що це прекрасно саме по собі, це чудово для ризикованих регіонів, де будь-яка толкова економічна активність 一 велике благо і добро.

4) Великі імена та гроші зі Штатів у будь-яку галузь 一 це чарівна паличка, яка відкриває на Україну очі тим, хто нас "в упор" не бачив 一 страховики/перестраховики, фінансові посередники.

5) Нам же буде приємно, якщо від безпеки та самодостатності в ресурсних ланцюжках вартості виграють наші друзі та партнери, це програш мерзотних болотянців. У США та Європи є списки критичних матеріалів, які їм потрібні для зменшення залежності від Китаю та/або інших імпортерів, а у нас теоретично (!) якраз є потрібні поклади.

👉 Мінуси:

1) Видобувати всю ту історію може бути економічно недоцільно, і багато чого із потенційних запасів лежить досі в надрах не просто так, а через ймовірну збитковість видобутку. Умовно кажучи, буде дешевше доставляти з Австралії або Канади, аніж створювати з нуля цикл видобутку в Україні.

2) Розвідано насправді незрозуміло що, із незрозумілою якістю та неясно де. Дані закриті, а те, що було, кажуть, базувалося ще на епосі СРСР. Нормальна розвідка із нормальними competent person, яка за міжнародними стандартами підтвердить наявність копалин поки що не про Україну. І ще це дуже дорого, з порога не менше кількох десятків (а може сотень, якщо говорити про глибокі поклади) мільйонів євро. Хтось має їх вкласти на старті, без впевненості у результаті.

3) Дуже велика проблема 一 довіра інвесторів. Корупція в країнах третього світу 一 явище поширене, і видобувні компанії із ним навіть навчилися існувати. Але важко собі уявити того, хто буде ОК із тим, що ти домовився із корумпованим чиновником про щось, а завтра він передумав, чи на його місце прийшов інший корумпований чиновник та все перетасував.  

Важить напевне навіть не корупція сама по собі, а сталі правила гри. Якщо вони відомі, і за ними грають усі 一  можна на щось розраховувати. Якщо завтра тебе кинуть із ймовірністю 90% 一 напевне сьогодні ти не інвестуватимеш. Відповідно потрібна якась дуже сильна політична історія, щоб переламати цей негатив».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що чекає на українську металургію без шахт Покровська?

👉 Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів Денис Саква, старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital:

«Це був фактично єдиний виробник якісного коксівного вугілля в Україні. Шахтоуправління "Покровське" покривало майже всі потреби країни. Якщо зараз зупинилося виробництво 一 це +2,5 млн тонн імпорту щороку. А це, фактично, $500 млн 一 втрати економіки на рік.

Для Метінвесту це була перлина в їхніх активах 一 вона приносила третину прибутків підприємства за рік 一 $200 млн EBITDA [обсяг прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків тощо 一 ЦЕС])».

🏭 Метінвест може повернутись до використання вугілля зі свого активу у США 一 United Coal Company. Але доставка через Атлантику — це логістичні витрати та час.

Частину вугілля або вже готового коксу, ймовірно, імпортуватимуть з ЄС, зокрема АрселорМіттал. Крім додаткового імпорту, це і втрата податків:

«Чистий прибуток Шахтоуправління "Покровське" в першому півріччі був біля 4 млрд грн, з них 700 млн грн податки», 一 додає Денис Саква.

Зупинка виробництва на Покровському впливатиме на всю металургійну галузь. 

«Високоякісне коксівне вугілля використовувалося для виробництва коксу, який, у свою чергу, є критично важливим для виплавки чавуну. Частина цього чавуну експортується, інша — використовується для виробництва сталі в Україні. Зростання витрат на імпортне вугілля автоматично підвищить собівартість продукції на всіх етапах виробничого ланцюга.

На це накладається підвищення цін на електроенергію та газ. В Україні вже відчувається дефіцит газу. Якщо в попередні роки ми могли використовувати запаси зі сховищ, то цього року, ймовірно, доведеться нарощувати імпорт. А це додаткові витрати: ціна на газ у Європі вже перевищує $500 за тисячу кубометрів, тоді як минулого року вона трималась на рівні близько $300».

🎧 Більше про стан української металургії, вплив Китаю та коливання цін у новому подкасті.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ще трохи про металургію та Покровськ з матеріалу The Kyiv Independent. 

(Нагадаємо, що на цю тему ми записали подкаст зі старшим аналітиком Dragon Capital Денисом Саквою).

▪️ Україна 一 одна з чотирьох країн світу, яка має всі сировинні ресурси для виробництва сталі, включно з коксівним вугіллям. У 2013 році виробництво коксу в Україні досягло 23,7 млн т. Після вторгнення Росії на схід у 2014 році, де знаходиться більша частина українського коксівного вугілля, виробництво коксу впало до 11,7 млн т у 2015 році і до 2,7 млн т минулого року.

▪️ Загалом з 2021 року українська металургійна промисловість скоротилася в 3,5 рази. Щоб зберегти виробництво сталі на рівні 2024 року (7,5 млн тонн), Україні потрібно буде імпортувати приблизно 1,9 млн тонн коксівного вугілля.

▪️ До 2022 року найбільшим джерелом імпорту коксу для України була Росія. У 2024 році 85% імпорту припадало на Польщу. Хоча коксівне вугілля Польща теж імпортує 一 з США та Австралії.

▪️ Україна теоретично може імпортувати до 1 млн тонн коксу та 2-3 млн тонн коксівного вугілля, проте це економічно невигідно. Високі логістичні витрати підвищать собівартість сталі на 11%.

▪️ Водночас на ринок виходить серйозний конкурент Індонезія. Індія нещодавно запровадила обмеження на імпорт коксу, а це означає, що Індонезія стане «більш агресивною» на світовому ринку коксу, і її ціни привабливі.

▪️ У 2023 році металургійна галузь забезпечила 5,7% ВВП, а результат за 2024 рік ймовірно буде більшим, оскільки виробництво сталі зросло на 21% завдяки експорту морем. Втрата шахт у Покровську може скоротити ВВП України на 1%, за оцінками Oxford Economics.

📌 Детальніше 一 у статті. Також прикріпляємо карту про річне виробництво коксу та коксівного вугілля в Україні. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ У січні Україна зменшила імпорт електроенергії 

Минулого місяця Україна продала за кордон 85 ГВт·год електроенергії. Найбільшими покупцями були Молдова (37,4 ГВт·год), Угорщина (28 ГВт·год) та Румунія (10,3 ГВт·год).

Імпорт сягнув 183,1 ГВт·год 一 і це суттєво менше, ніж у грудні 2024 р (433 ГВт·год). Приблизно половину Україна купила в Угорщини та Словаччини (47,5 та 46,4 ГВт·год відповідно). Третина імпорту (60 ГВт·год) надійшла з Польщі, яка у разі потреби готова збільшити поставки електроенергії до України.

Чистий експорт електроенергії був позитивним тільки 4 дні.

💡 Минулого року ситуація із зовнішньою торгівлею електроенергією була гіршою. У січні 2024 року Україна експортувала всього 4,9 ГВт·год електроенергії — для порівняння, це всього кілька годин роботи АЕС. Імпорт електроенергії в січні 2024 був у 25 разів більшим за експорт та склав 122,8 ГВт.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Як Україні використати додаткові кошти партнерів для фронту? 

Вперше від початку вторгнення Україна має резерв зовнішньої допомоги щонайменше на рік вперед. Завдяки програмі ERA на $50 млрд за рахунок російських активів Україна повністю покриє дефіцит бюджету 一 $38 млрд 一 у 2025 році. 

🧐 Чи реально спрямувати «фінансову подушку» на армію і покращити умови на полі бою? Якщо так, що першочергове: озброєння, дрони чи доплати рекрутам?

13 лютого о 17:00 організовуємо подію спільно з Центром ініціатив «Повернись живим» та German Economic Team (GET).

🔗 Реєстрація за посиланням. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Продовжуючи тему використання фінансової підтримки, яка цьогоріч перекриває потреби і більше

Україна готує спеціальні військові контракти для чоловіків від 18 до 24 років Спецконтракт передбачатиме багато пільг і високе грошове забезпечення.

«Деталі будуть оприлюднені найближчими днями. Це буде контракт на один рік», 一 розповів Зеленський в інтервʼю Reuters.

Як пишуть телеграм-канали контракт підписуватиметься лише на бойові посади, а одноразова виплата становитиме 500 000 грн.

💰 Чи можливо використати «фінансову подушку» для стабілізації фронту? На які потреби? Поговоримо про це з військовими експертами у четвер 13 лютого о 17:00.

Спікери:

▪️ Микола Бєлєсков, старший аналітик Центру ініціатив «Повернись живим»;
▪️ Андрій Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій, ексміністр оборони України (2019-2020);
▪️ Любов Шипович, співзасновниця Razom for Ukraine, засновниця БФ Dignitas;

🔗 Реєстрація за посиланням. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🫥 «Зняти гриф таємно» 一 що треба Україні для приходу інвесторів у видобувну галузь?  

У новому подкасті «Що з економікою?» поговорили про те, як скористатися коротким вікном можливостей та залучити якісних інвесторів у видобуток копалин. 

👉 Декілька думок від гостя подкасту Єгора Перелигіна, донедавна очільника Об'єднаної гірничо-хімічної компанії, одного з найбільших видобувників титанових та цирконієвих руд у світі:

▪️ Зняти гриф «таємно» з геологічної інформації. 

«Як ми можемо залучати інвестора, якщо інвестор навіть дистанційно не може подивитися на те, що у нас є?», 一 каже Єгор Перелигін. 

▪️ Обрати пріорітетні напрямки. Не варто розраховувати на літієву індустрію, натомість потрібно сфокусуватися на титані, германії, галії, графіті, цирконі, рутилі, та, можливо, урані.

«Літієва індустрія для України це "кіт у мішку". Наші поклади літію не найкращої якості – проблема у мінералогії, хімічному складі та локації. Немає сенсу вкладатися в напрямки, які заздалегідь програють», 一 пояснює пан Перелигін.

 
▪️ Держава повинна брати на себе частину фінансового навантаження. Йдеться про дотації та можливе повернення до режиму технопарків: доступ до пільгового кредитування та механізми компенсації різниці в вартості електроенергії.

«Якщо ми хочемо залучити системних інвесторів, за це держава може заплатити. Подивіться, скільки Китай інвестував грошей в дотації та субсидії для сектору будівництву електромобілів 一 більше $200 млрд у різних інструментах. Якщо ми хочемо щось будувати, то ми не можемо нічого не робити і вважати, що тільки ринок все врегулює», 一 додає пан Перелигін.

Додамо, що тут має бути якісна оцінка, що нам дають інвестиції з бюджетних коштів: скільки ми вкладаємо на горизонті, і скільки нам це принесе не тільки монетарно (піввідсотка зростання економіки), а й стратегічно та безпеково. 

🎧 Зануритися в контекст рідкісноземельних елементів та доступу США до українських копалин можна у подкасті за посиланням. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція у річному вимірі обігнала депозитні ставки 

💰 Якщо покласти гроші на річний депозит, то ставка за ним (12,5%) не покриє інфляції (12,9%) — і це без урахування податків.

Як і раніше, ОВДП залишаються найбільш привабливим гривневим інструментом. Їхня реальна дохідність перевищує інфляцію, а дохід від ОВДП для фізичних осіб не оподатковується.

У січні інфляція пришвидшилась до 12,9% р/р. За останній місяць споживчі ціни зросли на 1,2%. Темп зростання цін поступово зменшується.

📞 Найбільше за місяць подорожчав зв’язок — на 9,1%. Ціни зростають через подорожчання електроенергії для бізнесу та використання автономних джерел живлення.

Графік — Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🏭 Україні важко конкурувати у титановій галузі через ціни на електроенергію 

👉 Про це говорили в останньому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з екс-очільником Об'єднаної гірничо-хімічної компанії Єгором Перелигіним.

«Якщо ми візьмемо, наприклад, Мозамбік, це один із найбільших видобувників і переробників титановмісних мінералів у світі, то у них електроенергія займає 13-15% у собівартості. В Україні ж у структурі собівартості електроенергія займає від 30 до 42%. Тобто ми вже на самому початку не маємо конкурентних переваг у цьому напрямку.

[В Китаї] ціна на електроенергію на один мегават-годину може бути $65-74 для спеціальних індустріальних партнерів, а для промислових споживачів – $84. А в Україні – €120», 一 каже Єгор Перелигін.

У попередньому дописі ми вже писали про ідею пана Перелигіна повернутись до режиму технопарків, які надають пільговий доступ до енергоресурсів. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Вийшли на вулицю і запитали людей про економіку 🤓

Повне відео в нашому інстаграмі. 

😎 Як вам такий формат? Чи змогли б ви відповісти краще? 

Які питання слід поставити ще (коли потеплішає)?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Замість валентинки, бюджет недоотримав 1 млрд грн

Наш старший економіст Юрій Гайдай зареєстрував петицію з вимогою підписати закон щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби. 

🚬 Уже більше 1 млрд грн бюджет недоотримав через те, що Президент не підписує ухвалений минулого року депутатами закон, який передбачає підвищення акцизів на тютюн. 

Тим часом тютюнові компанії все одно поступово підвищують ціни на тютюн, і ці гроші йдуть їм в прибуток замість бюджету.

Підписуйте та поширюйте.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Рада може виділити додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи

👉 Про це розповів Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Раді на нашій події, присвяченій огляду економіки за місяць зі спецтемою 一 чи є додаткові кошти для підтримки фронту?

Нагадаємо, що вперше за три роки ми ввійшли у 2025 рік з покритим дефіцитом бюджету 一 $38 млрд та навіть резервом.

У Раді розглядає три сценарії, як розподілити фінансову «подушку»:   

1️⃣ Витратити всі додаткові $25 млрд на безпеку й оборону.
2️⃣ Жити за бюджетом-2025 і перенести ці кошти на 2026 рік.
3️⃣ Реалістичний середній варіант – частину ($5-7 млрд) витратити цього року, частину відкласти.

«Я нагадаю, що кожен попередній рік ми в бюджеті планували значно нижчі видатки на сектор безпеки і оборони, ніж по факту виходило на кінець року. Минулого року ми додали пів трильйона всередині року. 

У 2025 році витрати на сектор безпеки та оборони закладені лише на 3% більше, тоді як прогнозована інфляція – 9%. Це означає, що в реальних гривнях фінансування зменшиться на 6%. Чи означає це, що ми купимо на 6% менше зброї чи скоротимо фінансування армії? Звісно, ні.

Ми традиційно закладаємо бюджет із консервативною оцінкою видатків, а потім коригуємо його в середині року залежно від міжнародної допомоги. З цих $25 млрд, я думаю, що мінімум $5-7 млрд 一 це видатки, які Мінфін і Кабмін вже тримають в голові», 一  каже Володимир Цабаль.

Залишається питання щодо приблизно $17-20 млрд. На думку пана Володимира, правильне рішення – баланс між сценаріями: значну частину коштів спрямувати на зброю та фінансування армії, адже у 2025 році допомога партнерів у військовій техніці менша, ніж у 2024-му. 

Водночас, оскільки на 2026 рік у нас наразі єдине підтверджене джерело фінансування – Ukraine Facility, частину цих коштів ($5-10 млрд) варто зарезервувати, щоб хоча б частково покрити майбутній дефіцит бюджету.

💸 Додамо, що Україна отримала вже більше $4 млрд за рахунок доходів від російських активів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Як змінювались бюджетні видатки за останні п'ять років 一 графік 

Цьогорічні видатки державного бюджету сягнули рекордних 4,5 трлн грн. Це на 12% більше номінально, ніж минулого року, але з урахуванням інфляції — фактично на тому ж рівні. З головного:

▪️ 65% видатків спрямовано на оборону

▪️ Серед необоронних видатків найбільша цивільна категорія — соціальні видатки — залишилася без змін. Водночас зростають витрати на обслуговування держборгу (малиновий колір на графіку) 一 +24% до 307 млрд грн або 7% від усіх видатків бюджету.

📈Частка власних надходжень у покритті видатків зросла до 44% (у 2023-му було менше 40%). Решту покриваємо завдяки міжнародній підтримці та випуску держоблігацій.

Нагадаємо, що на 2025 рік Рада розглядає виділити додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи. 

Графік 一 огляд економіки у лютому.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Усюди добре, а вдома краще?

20 лютого о 15:00 ЦЕС презентує нове дослідження про українських біженців.

👨‍👩‍👧‍👦 Ми досліджуємо стан та настрої українців за кордоном з 2022 року. За цей час ми тричі опитували вимушених мігрантів, вивчали, як вони живуть, і що потрібно для їхнього повернення.

Наступного тижня ми презентуємо четверте дослідження з оновленими даними, які спираються на опитування агенції Info Sapiens, проведене наприкінці 2024 року.

Інфографіка 一 тизер з дослідження про те, де українським біженцям подобається більше — в Україні чи за кордоном.

👉 Всі головні цифри презентуємо 20 лютого о 15:00 в Zoom. Реєстрація за посиланням.

Що ще цікавого буде у дослідженні:

▪️ Скільки українських біженців за кордоном і як змінюється ця цифра?
▪️ Які країни вони обирають і як живуть там?
▪️ Які країни ставляться найкраще до українських біженців, а які найгірше?
▪️ Як неповернення вплине на економіку і що з цим робити?

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

На Європейській правді вийшов цікавий матеріал про подробиці переговорів з Мюнхена та зірваної угоди про копалини

Коротко:

▪️ Вашингтон вимагав, щоб Україна підписала угоду про розподіл українських надр – без доопрацювання, просто зараз, – хоча було відомо, що запропонована редакція є наперед неприйнятною для України. 

▪️ В угоді передбачався розподіл прибутку від надр 50/50 між Україною та США: з українського боку – державні ресурси, з американського – приватні інвестори, яких поки не визначено. США пропонували створити фонд, який наділяв би їх правами на розробку надр, включно з рідкісноземельними металами, літієм та традиційними ресурсами. Документ не містив безпекових гарантій, окрім факту присутності американських інвесторів.

▪️ Американський розрахунок на те, що Київ у безпековій скруті погодиться на будь-які умови, не спрацював. "Режим максимального тиску" вимкнули в один момент, і діалог продовжився так, немов нічого й не було. Понад те, сигнали щодо переговорів з Росією, що прозвучали від США, виявилися радше позитивними.

▪️ Усі українські співрозмовники підкреслюють, що Україна не відмовляється від угоди і зацікавлена у подальшій роботі над нею, адже, попри критику, ідея залучення великого американського капіталу в Україну дійсно є позитивною і виконує роль такої собі "доповнюючої" безпекової гарантії.

▪️ Його щонайменше треба привести у юридично прийнятну форму, бо зараз цього бракує. Є обґрунтоване припущення, що документ у його нинішньому вигляді готували не американські урядові юристи, а "приватники", що не відчувають специфіки міжурядових угод у порівнянні з комерційними документами.

📌 Детальніше 一 у статті.

👉 Нагадаємо, що ми записували подкаст на тему українських природних ресурсів та доступу США до них. Послухати можна за посиланням. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Продовжуючи тему невдалої угоди про доступ до українських копалин

👉 Нагадаємо, що Україна зацікавлена у подальшій роботі над угодою, тому що, попри критику, ідея залучення великого американського капіталу в Україну дійсно є позитивною і виконує роль такої собі «доповнюючої» безпекової гарантії.

Минулого тижня ми записали подкаст на цю тему з Єгором Перелигіним, екс-очільником Об'єднаної гірничо-хімічної компанії. Далі розповідаємо, чим багата українська земля на тлі невдалих домовленостей із США.

Титан — найбільш перспективний серед українських копалин.

«В Україні є досить велика група родовищ, яка експлуатується з кінця пятидесятих років. Певною мірою можна сказати, що Україна була основною для розбудови радянського титанового кластера. У нас є дуже гарні розсипні родовища, тобто мінеральні піски, які економічно доцільніше видобувати, ніж корінні породи», 一 каже Єгор Перелигін.

✈️ Титан використовують для виробництва літаків, космічних кораблів, хірургічних інструментів та навіть паперу. 

«Коли ми бачимо навколо себе білий колір – у косметиці, кремах, губній помаді, ліках чи продуктах у магазині – у більшості випадків у складі цих речей є діоксид титану. Навіть білий папір гарантовано містить цю речовину, якщо він справді білосніжний. 

Водночас без металевого титану неможливо побудувати сучасний літак чи космічний корабель», 一 продовжує пан Перелигін.  

🌐 Наразі Китай виробляє 70% світового титану. У Європі немає виробництва титанової губки через високу вартість електроенергії та екологічні вимоги. Але водночас у Європі є великий кластер авіаційного виробництва, що потребує титану.

Чому титан важливий для США? США формують стратегічні запаси титанової губки та титанових сплавів, щоб зменшити залежність від імпорту. Це відкриває можливості для України як потенційного партнера. 

«Якщо ми сфокусуємось на титанових проєктах, це може допомогти нам отримати довгострокову підтримку від США – військову, дипломатичну та фінансову. У нас є Інститут титану, є фахівці, хіміки та інженери, які можуть запропонувати сучасні рішення. Ми маємо можливості відновити цю галузь і вийти на світовий ринок», 一 додає Перелигін.

🎧 Послухати подкаст можна за посиланням. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Минулого тижня ми шукали відповідь, як скористатися фінансовою подушкою для посилання фронту. 

Старший аналітик Центру ініціатив «Повернись живим» Микола Бєлєсков вважає, що у тій ситуації, де ми зараз, наявність грошей не гарантує їх ефективного використання.

Також він виділив три структурних проблеми, з якими стикається сектор оборони і з якими можна працювати. 

1️⃣. Люди.

«Перше — це, безумовно, комплектація. Адже при плані залучення 500 тисяч осіб Україна змогла залучити лише 200 тисяч. Саме в контексті комплектації нині найбільше обговорюються сценарії фінансового заохочення: збільшення певних виплат — як одноразових, так і регулярного грошового забезпечення, — щоб створити додатковий стимул долучатися до Сил оборони. Це може бути стимул не настільки привабливий з точки зору цінностей, проте дієвий.

Перевагою такого підходу є відносна швидкість: достатньо кількох місяців, щоб активніше залучити людський капітал і забезпечити присутність нових бійців на передовій. Водночас важливо враховувати ризик, що фінансове стимулювання повинно бути справедливим як для тих, хто приєднався до 24 лютого 2022 року, так і для тих, хто підписав контракти пізніше.

Наприклад, пропозиція залучати осіб віком 18–25 років на однорічні контракти з суттєвими одноразовими виплатами, розтягнутими в часі, викликала неоднозначну реакцію серед значної частини військових», 一 каже пан Бєлєсков.

2️⃣. Матеріально-технічне забезпечення. 

«На відміну від людей, тут позитивний ефект може бути розтягнутий у часі, зважаючи на виробництво важкого та складного озброєння. Ще одна проблема, що український оборонно-промисловий комплекс не може повністю забезпечити всі наші потреби, навіть якщо ми насичимо його ліквідністю».

3️⃣. Управління. 

«Найскладніша проблема з точки зору вирішення за рахунок додаткового фінансового ресурсу. Це посилення професіоналізму штабної роботи, що вимагає довгострокових інвестицій в професійне зростання, освіту офіцерів і сержантів. Досягти швидкого ефекту в короткий час саме за рахунок грошових впливань буде складно».

Тобто наявність грошей не гарантує їх ефективного використання.

📌 Послухати подію в записі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи дійсно у січні відбулося рекордне закриття ФОПів?

(допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)

«Коли собаці нема що робити 一 він лиже яйця. Коли нема що робити окремим "експертам" і політикам 一 вони драматично аналізують рекордну динаміку закриття ФОПів у січні. 

При тому, що у грудні 2024 у нас була рекордна чисельність ФОПів за останні 10 років 一 2 млн 179 тисяч. І навіть теперішні 2 млн 140 тисяч 一 це найбільший показник після жовтня-грудня 2024-го, більше, ніж у вересні 2024-го.

Значно цікавіше запитання 一 як так сталося, що після трьох років повномасштабної війни та виїзду мільйонів економічно активних українців за кордон, ФОПів у нас на 150 тисяч більше, ніж було наприкінці 2021 року 一 на піку ВВП, після 6 років зростання?

Наскільки це органічна ситуація? Скільки серед цих 2,14 млн ФОПів 一 "живих" підприємців, а скільки 一 оптимізації, ухилення і скаму?

А те, що закрилося кількадесят тисяч "сплячих" ФОПів після повернення обов'язкової сплати ЄСВ 一 взагалі неістотно. Нагадаю, в січні 2017-го через те ж обов'язкове ЄСВ закрилося 168 тис ФОПів, а за кілька місяців чистий спад чисельності склав 250 тис. 

Ну не можна аналізувати процеси в економіці на відрізку одного місяця. Треба трішки ширше дивитися. 

Фрагмент графіку: чудовий проєкт "Фопономіка" від Opendatabot».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram