🚭 Сьогодні пішов сьомий тиждень, як Президент не підписує ухвалений Радою Закон щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби.

Закон передбачає підвищення ставки акцизного податку на нікотинові вироби, прив’язує ставки до курсу євро, та запроваджує додаткові заходи протидії нелегальній торгівлі алкоголем і тютюном в інтернеті.

Далі коментар від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Навіть незважаючи на пільгу для ТВЕНів («айкосів»), яку протягнули тютюнові лобісти, підвищення акцизів на нікотинові вироби має принести до бюджету лише цьогоріч 8-10 млрд грн.

💸 Відтак, бюджет уже недоотримав близько півмільярда гривень, які могли бути спрямовані на забезпечення армії. А нижчі ціни на цигарки збергіають їх доступнішими для курців, що завдає шкоди здоров’ю українців та збільшує майбутні видатки на охорону здоров’я.

До речі, у грудні, під час шостого перегляду програми з Україною, МВФ зазначив, що поступове наближення акцизів до мінімального рівня євродиректив і, зокрема, імплементація законопроєкту 11090 з початку 2025 року є найвищим пріоритетом.

👉 Зазвичай важливі закони «зависають» на підписі Президента, якщо той не довіряє тексту ухваленого закону, вбачаючи там чийсь прихований інтерес, незважаючи на попередні узгодження та голосування за закон в т.ч. фракцією Слуга Народу.

Однак у даному випадку маємо зовсім унікальну ситуацію, коли і бізнес-асоціації, і профільні економісти, і експерти з охорони здоров’я, і МВФ 一 підтримали закон, «корупційних тем» у ньому ніхто не знайшов, але закон продовжує лежати десь у шухляді, а бюджет 一 втрачати десятки мільйонів грн щодня».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Трамп заморозив зовнішню допомогу США на три місяці, щоб перевірити їхню «відповідність цілям політики»

Як пише Associated Press, поки незрозуміло, якого обсягу допомоги спочатку торкнеться указ, оскільки кошти на фінансування багатьох програм уже виділені Конгресом, і вони мають бути витрачені.

💸 Нагадаємо, що США займають третє місце за обсягом фінансування українського бюджету у 2024 році 一 $8,3 млрд. Загалом у 2024 році Україна отримала $41,6 млрд іноземного фінансування (2022 рік 一 $31,1 млрд, 2023-ий 一 $42,7 млрд).

👉 Найбільшим фінансовим донором на якого спиратиметься Україна у 2025 році і далі залишається ЄС. Щоб кошти надходили вчасно уряд має показувати прогрес у реформах, що далеко не завжди вдається.

Більше про «гроші в обмін на реформи» запрошуємо поговорити 30 січня о 15:00 у Києві та в онлайні.

Це спільний захід ЦЕС з колегами з консорціуму RRR4U.

🔗 Деталі та реєстрація за посиланням.

Графік: Трекер економіки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 Усі європейські країни мають витрачати на оборону стільки, скільки справді потрібно. Якщо треба 5% ВВП – отже це 5%, 一 сказав Зеленський на економічному форумі в Давосі

На інфографіці дані, скільки країни НАТО витрачають у ВВП на оборону станом на 2023 рік. 

💰 Як повідомляли раніше в Міністерстві фінансів, у 2025 році Україна планує витратити на безпеку і оборону 26,3% від прогнозованого ВВП або 2,2 трлн грн. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

⚡️ Про маленьку революцію у публічних фінансах. Минулого тижня Рада прикрила давню «тему» з субвенціями на соцеконом (які раніше депутати зазвичай використовували для власних піар-кампаній).

💸 Тепер нардепи не братимуть участі в розподілі коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), а субвенції на соціально-економічний розвиток стануть інвестпроєктами.

👉 Допис з деталями від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«Дотепер кошти ДФРР (і субвенції на соцеконом, які виділялися з цього фонду) розподілялися через комісії, принаймні половина учасників яких 一 члени Бюджетного комітету ВР, а решта 一 представники міністерств.

Більшість у комісіях керувалася не метою ефективно витратити кошти на розвиток регіонів, а балансом особистих інтересів. У когось інтерес був засіяти свій округ гречкою, у когось 一 завести проєкт за відкат, або під наближених осіб.

У рамках реформи управління публічними інвестиціями, з комісій ДФРР та субвенцій прибрали депутатів, а субвенції на соцеконом стають інвестпроєктами. Плюс скасували погодження Бюджетним комітетом.

Ви уявляєте, Бюджетний комітет пропустив законопроєкт, який скасовує такий важіль цього комітету! Які відповідальні люди)

Якщо серйозно, я не впевнений, що всі депутати робили це свідомо. Але моя повага тим, хто свідомо.

🫣 Більше ніякого рєшалова, гризні за субвенції та підкупу депутатів розподілом соцеконому, які мали мало спільного з відповідальною бюджетною політикою.

Якщо хтось подумає, що депутатів позбавили парламентського контролю 一 ні, не позбавили. Депутати так само розглядають проєкт бюджету, включно з переліком інвестпроєктів, і можуть пропонувати свої правки.
Тільки тепер ці правки будуть розглядатися в прозоріший спосіб, за звичайною парламентською процедурою.

✔️ Ну і маємо виконаний іще один маяк МВФ, строк якого був до кінця січня».

Подяка Міністерству фінансів, Комітету з питань бюджету та всім причетним.

⛽️ На фото 一 кадр із фільму «Редакція», де депутат урочисто відкриває газопровід. Хто встиг подивитися?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

😔 Бізнес входить у 2025 рік з негативними очікуваннями

Від початку повномасштабного вторгнення ми щомісяця відслідковуємо ділові очікування за опитуваннями НБУ.

📉 Найгірший рівень настроїв за час повномасштабного вторгнення фіксувався у січні 2023 року (37,5, коли нейтральний рівень — 50).

У 2024 році найбільш песимістичним бізнес був у січні — 41 пункт. У квітні очікування сягнули найвищого за рік та за весь час повномасштабки рівня у 52,3 пункти.

📌 На кінець 2024 року у грудні бізнес-очікування впали до 45,9. Безпекова ситуація та збільшення обстрілів енергооб’єктів мають найбільш негативний вплив.

Зміна очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки, що свідчить про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.

#підсумки_року

Графік: зведений огляд економіки за рік.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

НБУ підвищив ставку — найголовніше з релізу

НБУ підняв ключову ставку на один відсотковий пункт 一 до 14,5%, щоб стримати інфляцію.

👇 Про що йдеться у релізі: 

🧮 У грудні 2024 року інфляція пришвидшилася до 12% р/р, що перевищило жовтневий прогноз НБУ, насамперед через дію тимчасових чинників (зокрема гірші минулорічні врожаї). 

Перехід інфляції на двознаковий рівень негативно позначається на інфляційних очікуваннях населення та бізнесу. Це зумовлює й зниження реальної дохідності гривневих інструментів для заощаджень. 

Підвищення облікової ставки допоможе забезпечити належний захист гривневих заощаджень від інфляції та підтримати інтерес населення до гривневих активів. Це сприятиме зниженню тиску на валютний ринок та ціни. 

🏦 Разом з обліковою ставкою на 1 в. п. підвищуються ставки за депозитними сертифікатами овернайт, тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування – до 14,5%, 17,0% та 17,5% відповідно.

📈 НБУ прогнозує й подальше підвищення облікової ставки для стримування інфляції та повернення до цілі 5% – у 2026 році.

📌 Детальніше 一 у релізі НБУ.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Економічний форум в Давосі розділився на два світи: війна в Україні та штучний інтелект

Насправді ці теми є ключовими в Давосі вже другий рік поспіль. Початок форуму відбувся в один день з інавгурацією Трампа. Тому політичні лідери, економісти та бізнес обговорювали зміни, які Трамп принесе для класичного демократичного світу. 

👉 Про що ще говорять на форумі передає «з полів» директор ЦЕС Гліб Вишлінський:

🪖 Європі треба рухатись швидше. Йдеться про збільшення фінансування в сектор оборони та створення єдиного європейського ринку капіталу. Американська економіка значно випереджає європейську завдяки масштабним інвестиціям у новітні технології. 

🇪🇺 ЄС може виграти від анонсованих США тарифів на імпорт товарів з Мексики, Канади та Китаю Після попереднього президентства Трампа частка Китаю у торгівлі з США істотно скоротилась з 20+% до менше ніж 15%. ЄС вже тоді вийшов на друге місце серед торговельних партнерів.

Попри те, що з економічної точки зору Мексика залишається логічним вибором для виробництва через географічну близькість і угоду про вільну торгівлю зі США, нові тарифні обмеження можуть змусити бізнес переглянути свої ланцюги постачання. 

🤖 Штучний інтелект. ШІ вже збільшує продуктивність праці в американській економіці. Тоді як Європа відстає у впровадженні ШІ через надмірну регуляцію та уповільнені реформи. Загалом на вулицях Давосу помітно витіснення ІТ-бізнесом будь-яких інших бізнесів. Підприємствам потрібно адаптуватися і дивитися, які технології можуть зробити їх більш конкурентно здатними.

🇺🇦 Додамо, що для української делегації, завдяки прогарантованому фінансуванню бюджету на наступний рік, відкрилось вікно для домовленостей з іноземним бізнесом. 

Так, українська група ДТЕК та данська Vestas, провідний світовий виробник вітрових турбін підписали угоду щодо будівництва другої черги Тилігульської вітроелектростанції. 

🎧 Слухайте більше про це у подкасті «Що з економікою?», який вийде вже цієї суботи на наших подкаст-платформах.   

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

Уряд готує продаж Sense Bank і частини «Укрнафти» 

👉 Про це повідомила перша віцепремʼєрка – міністерка економіки Юлія Свириденко в інтервʼю Forbes Ukraine:

«В Давос Україна привезла конкретні проєкти. Ми готові приватизувати Sense Bank, а також розглянути можливість продажу частки «Укрнафти», яка вкрай потребує модернізації. 

Що стосується «Укрнафти», то обговорення лише розпочалось».

Нагадаємо, що ми у ЦЕС досліджували участь держави у банківському секторі та пояснювали, чому держава як правило менш ефективний власник. Кому цікаво детальніше заглибитись в тему, є наше дослідження 2017 року (досі актуальне). 

🎧 Також на цю тему говорили у подкасті з Сергієм Будкіним, засновником інвестиційної компанії FinPoint.

Зокрема Сергій говорив про те, що прозорий продаж «Сенс Банку» не тільки приверне інвесторів, але й зменшить ризик судових позовів до держави від колишніх власників банку в Нью-Йорку. 
 
Наступним може бути «Укргазбанк», проте його приватизація залежатиме від результатів перших продажів.  

✍️ Закон про приватизацію держбанків, який підписали восени 2024 року, це також одна з вимог Світового банку. На момент підписання частка держбанків у чистих активах банківської системи України становила 56,6%. 

Закон розширює коло потенційних інвесторів, продаж яким готова розглянути держава, та дозволяє продаж будь-якої частки держави у банку (а не лише 100% акцій держави, як передбачено у чинному законі). 

Крім цього, підвищує вимоги до юридичних осіб, які можуть залучатися державою у якості фінансових радників із продажу. Зокрема, передбачено включення міжнародних донорів до участі в процедурі відбору фінансових радників із продажу та процедурі самого продажу.

На графіку дані за 2023 рік, досі актуальні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🎰 Скільки податків сплачують онлайн-казино?

У рамках співпраці з Податковим комітетом Верховної Ради продовжуємо моніторити і досліджувати ринок азартних ігор.

💸 Минулоріч українці поповнили рахунки у онлайн-казино (білий сегмент) на майже 159 млрд грн. 

При цьому індустрія азартних ігор сплатила до бюджету 17 млрд грн податків (проти 10,4 млрд у 2023 та смішних 205 млн у 2021).

Це багато, чи мало?

Співвідношення податків до поповнень близько 10%, але значна частина поповнень виплачується гравцям у вигляді виграшів, або повернень. 

Частка доходу операторів азартних ігор після виплат (gross gaming revenue), яка йде на сплату податків, минулоріч склала близько 38% (див графік).

Це можна було б вважати гарним показником, однак є декілька проблем:

🔻 Податкове навантаження дуже нерівномірне. Лідери ринку подекуди сплачують вдвічі менше, аніж їхні конкуренти. Азартні ігри 一 не та галузь, де такі розбіжності можуть бути природними.

🔻 Ми бачимо масове залучення нових гравців до деяких онлайн-казино з низькими податками через оголошення на тіньових сайтах з пошуку роботи. Так, їм платять за те, щоб вони робили ставки! У деяких випадках це може бути звичайне шахрайство, але також є ймовірність, що таких гравців використовують як дропів для відмивання чи переказу коштів.

🔻 У другій половині 2024-го з’явилися тренди на:

▪️ зниження податкового навантаження, 
▪️ зростання повернень грошей з гральних рахунків. 

Хоча формально всі виплати гравцям підлягають оподаткуванню ПДФО та ВЗ, оператори ринку відстоюють у судах позицію, що оподатковуватися мають лише суми виграшів.

✍️ Навести з цим лад можна, запровадивши нарешті багатостраждальну систему онлайн-моніторингу, та внісши одночасно зміни до податкового законодавства. Але це вже окрема історія.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Минулого року інфляція перетнула прогнози і пришвидшилась до 12% у грудні

Тож НБУ підняв облікову ставку до 14,5%. 

🛒 Більшість з вас певно знають, що інфляція 一 це зростання цін. А чи думали колись про те, як її рахуюють? 

Отже, коротко розповідаємо:

▪️ Розрахунок індексу споживчої інфляції базується на зміні цін певного споживчого набору, що включає понад 300 найменувань товарів і послуг, таких як харчі, одяг, житло, транспорт тощо.

▪️ Кожна позиція має свою вагу у загальному розрахунку, залежно від того, скільки грошей українці витрачають на певні товари та послуги.

▪️ Найбільшу частку у кошику розрахунку індексу займають продукти харчування (41%), транспорт (10%), комунальні послуги (9%), алкоголь і тютюн (8%). 

▪️ Серед окремих товарів найбільшу частку мають ліки (4,3%), цигарки (3,8%), пальне для автомобілів (3,5%) і власне самі автомобілі (3,3%), хліб (3,0%) та свинина (2,9%).

▪️ Найменшу вагу в індексі мають дитяче домашнє взуття (0,004%), послуги з перевезення речей (0,008%) та дівчачі блузки (0,008%) 👚

💻 Ці дані щомісяця публікує Державна служба статистики, а також їх можна переглядати на сайті Національного банку України.

Інфографіка: інтерактивна теплокарта з нашого Трекеру економіки, де можна відслідкувати зміни. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Зупинка фінансування, тарифні війни та політика щодо мігрантів. Як непередбачуваність Трампа впливає на економіку?

Днями USAID в Україні отримав вказівку призупинити фінансування всіх проєктів. 

Очікується, що протягом наступних трьох місяців Держдепартамент США підготує звіт  про те, які програми іноземної допомоги слід продовжити, а які припинити.

🏛 Водночас у Пентагоні уточнили, що указ не впливає на програми збройної допомоги Україні. 

Що про політику Трампа говорили у Давосі? 

Минулого тижня на 55-му Всесвітньому економічному форумі Європа знову постала перед переосмисленням власної економічної самодостатності:

«Місцями непередбачуваність Трампа є хорошою для нас, тому що це непередбачуваність і для ворога. Втім в практичних питаннях вона призводить до дивних наслідків. 

Урсула фон дер Ляєн заявляє про можливі тісніші відносини ЄС з Китаєм. Застосування тарифів в Північній Америці може призвести до того, що сформовані тенденції до перенесення виробництв з Азії до ближчих до США країн почнуть підриватись. 

Якщо паралельно Трамп виганяє мігрантів, це призводить до зменшення попиту і дефляційного тиску. Але якщо він виганяє тих, хто реально працював - це зменшує виробництво і пропозицію товарів, що тисне на ціни вгору. Майбутнє залежатиме від того, що реально буде робити Трамп».

Форум у Давосі 一 це важлива платформа, де світові лідери, бізнес та експерти визначають економічні та політичні тенденції, формують партнерства та ухвалюють стратегічні рішення.

📌 Докладніше про підсумки Давосу, вплив рішень Трампа та перспективи України — з перших вуст у новому подкасті з директором ЦЕС Глібом Вишлінським, який особисто брав участь у форумі. 

🎧 Слухайте подкаст «Що з економікою?» на платформах за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 Світові оборонні видатки зростають швидше за ВВП та продуктивність. Які це матиме наслідки?

(думка старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

«Окрім очевидного висновку, що світ швидкими темпами рухається до великої війни, прокоментую, як економіст.

1️⃣. Негативний вплив на продуктивність.

Оборонні видатки зростають коштом менших інвестицій у людський капітал (освіта, медицина) та в інфраструктуру.

Значні інвестиції та інші стимули від уряду витягують у цю сферу якісний людський капітал з інших сфер 一 тих, хто могли бути якісними управлінцями, іноваторами, дослідниками у цивільних напрямках. При цьому ефекти «переливу», коли оборонні технології потім перетікають у цивільну економіку, насправді, доволі обмежені та відтягнуті у часі, тому не компенсують втрат.

2️⃣. Часто оборонні видатки нарощуються через вищі податки. Більша частка держави, як правило, зменшує продуктивність економіки, перерозподіляючи кошти з ринкових сегментів у менш конкурентну оборонку.

3️⃣. Вища роль військових, великі оборонні видатки 一 це майже завжди погано для демократії та інституцій. Бо оборонний сектор через свою закритість завжди вразливіший до корупції, та й управлінські практики у війську 一 вони про чітку субординацію та дотримання наказів, з відповідною селекцією.

👉 Що характерно, більш вразливі якраз економіки, що розвиваються 一 їм важче досягнути перетоку позитивних ефектів у цивільний сектор, їх інституції більш вразливі, вони більше страждають від низької продуктивності.

А розвиненим економікам легше грати в цю гру з меншою довгостроковою шкодою для себе.

🇨🇳 До речі, про Китай. Він якраз вразливий.

І це теж аргумент на користь того, що триваюча мілітаризація Азії не може бути сталою. Вона вибухне або війною, або політичною чи економічною кризами, або ж їхнім поєднанням».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ЄС планує заборонити продаж PlayStation та Xbox в РФ 一 Financial Times

Зараз обладнання для відеоігор використовується для керування безпілотниками. 

Кая Каллас, висока представниця ЄС із зовнішньої політики, заявила, що консолі, серед яких можуть бути PlayStation від Sony і Xbox від Microsoft, будуть включені в новий пакет санкцій, приурочених до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого.

🎮 Обмеження стосується продавців, які постачають ігрове обладнання до Росії, зокрема і вживаної техніки. Санкції включатимуть продаж консолей та ігрових контролерів, контролерів для авіасимуляторів, джойстиків та інших пристроїв, здатних дистанційно керувати дронами.

Втім, заборона ЄС може не мати «значного впливу, оскільки більшість операторів покладаються на китайські контролери, які можна купити онлайн».

🇨🇳 Китай є головним постачальником Росії, продавши країні ігрових консолей та супутнього обладнання на понад $120 млн минулого року, згідно з даними Trade Data Monitor.

Що ще включає новий 16-й пакет санкцій, який планують прийняти до річниці повномасштабного вторгнення?

▪️ Обмеження імпорту російського алюмінію. Санкції будуть поступовими і дозволять європейським покупцям імпортувати алюміній з Росії протягом року за системою квот, перш ніж набуде чинності повна заборона.

▪️ Нові мита на агропродукцію та добрива з РФ та Білорусі. Деякі країни ЄС раніше виступали проти мит на добрива, оскільки це підвищить вартість вирощування продуктів харчування. Але комісія заявила, що тарифи підтримають зростання внутрішнього виробництва та індустрії добрив ЄС, яка постраждала від високих витрат на енергію.

▪️ Повна заборона закупівлі російського зрідженого природного газу поки що не передбачена. Нові санкції лише забороняють російському СПГ надходити на термінали ЄС, не підключені до спільної газорозподільної системи, що не торкнеться більшої частини імпорт СПГ.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Прикормка для українського експорту 

🌾 Агропродукція забезпечує більше половини експортної виручки України. Якщо про експорт пшениці, кукурудзи та соняшникової олії говорять багато, про іншу велику експортну статтю чути набагато менше. І це – макуха. 

Макухою називають вичавки, відходи від виробництва олійних культур або бобів. Цей товар забезпечує понад 3% експорту України. Минулого року за кордон продано 4,8 млн т соняшникової макухи на $1,03 млрд та 725 тис. т соєвої макухи на $304 млн. 

Статистичний класифікатор визначає макуху не як сільгосппродукцію, а як відходи харчової промисловості. Хоча за вартістю такі відходи не поступаються деяким зерновим культурам: середня експортна ціна соняшникової макухи у 2024 році становила $215, соєвої – $420.

🌻Соняшникова макуха їде переважно до Китаю (31,5%) та Польщі (12%), соєва – до тієї ж Польщі (46%) та Угорщини (24%). 

Макуха використовується як корм для відгодівлі свійських тварин та як складова для приготування повноцінних комбікормів і кормосумішей.

👉 Нагадаємо, що експорт товарів з України зріс на 15% до $41,7 млрд минулого року.​ Тут писали про те, що експортували найбільше.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС ймовірно повернеться до тарифних квот на українську агропродукцію

З 2021 року в ЄС діяли імпортні квоти на українську агропродукцію.

👉 Це означало, що певний обсяг товарів можна було експортувати за зниженим або нульовим митом, а за перевищення квоти доводилося платити вищі митні ставки.  

У червні 2022 року ЄС односторонньо відкрив свої ринки для українських товарів, а у 2023 році цей режим продовжили ще на рік.  

🔻 У 2024 році, через протести європейських фермерів, безмитну торгівлю продовжили, але з обмеженнями на експорт птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп і меду. 

Як повідомляють в Європейській правді, Єврокомісія нібито не планує після 5 червня продовжувати особливий пільговий режим торгівлі з Україною.

«Станом на зараз, Комісія не опублікувала жодної позиції, що проливала б більше світла на майбутнє українського сільськогосподарського експорту до ЄС.
Отже, торгові обмеження, ймовірно, повернуться, а квоти та ставки мит значною мірою залежатимуть від зусиль українських перемовників», 一 коментує старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Гетманцев попередив уряд, що податкових змін під ялинку більше не буде.

Десь із такими заголовками мали б вийти профільні видання, та, схоже, вони взагалі не звернули увагу на допис голови Податкового комітету кілька днів тому, про рішення Конституційного суду за конституційною скаргою ТОВ «Геомакс-Ресурс».

✍️ Переказуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. 

«Історія така, що до компанії (мережа АЗС) у 2016 році прийшли бамбізовці [похідне від колишнього голови Офісу великих платників податків Євгена Бамбізова 一 ЦЕС] з перевіркою за 2015-2016 і вжарили, зокрема, опираючись на зміни ПКУ, які проголосували 28 грудня 2014, опублікували 31 грудня і 1 січня 2015 зміни набули чинності.

Не буду вдаватися в деталі 一 за що вжарили, як компанія два рази пройшла всі три інстанції, як прем'єр у відгуку на скаргу зазначив, що в платника було достатньо часу до 20 лютого, щоб подати декларацію платника акцизного податку.

Суть в іншому.

1) КСУ визнав відповідний припис антиконституційним, керуючись тим, що, якщо запроваджуються регуляторні вимоги, які погіршують стан підприємця, то має бути належний час, щоби до цього підготуватися.

2) Гетманцев білим по блакитному написав, що Податковий комітет, опираючись на це рішення, більше не підмахуватиме зміни до ПКУ день-в-день. І жирним шрифтом звернув на це увагу «Уряду і Мінфіну».

👉 Це дуже цікава заява, і, сподіваюся, вона буде втілюватися Комітетом на практиці 一 це додало б дисципліни у законотворчий процес і трохи спростило б життя бізнесу.

Отакі перші видимі наслідки зміни балансу влади у фіскальному блоці. Кайф, демократія)».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

🧮 Що прогнозує НБУ на 2025 рік?

Сьогодні Нацбанк випустив щоквартальний інфляційний звіт, де переглянув свої прогнози.

Переказуємо головне:

▪️ Інфляція досягне піку у II кварталі цього року і далі почне знижуватися. Наприкінці 2025 року вона становитиме 8,4%, а за підсумками 2026 року – повернеться до цілі НБУ 5%.

▪️ НБУ передбачає підвищення процентної політики у першій половині 2025 року, щоб стримати ціновий тиск. Так, у 2025 році прогнозують облікову ставку на рівні 14,4%, а у 2026 — 11,8%.

▪️ Реальний ВВП цього року збільшиться на 3,6%, а в наступні два роки зростання економіки прискориться до близько 4% на рік.

«Економіка зростатиме завдяки інвестиціям у відбудову енергетичних та виробничих потужностей, м’якій фіскальній політиці, пожвавленню внутрішнього попиту, а також нарощуванню виробництва через збільшення врожаїв. З поверненням економіки до нормальних умов функціонування розпочнеться й поступове повернення мігрантів, що теж підтримає зростання ВВП».

🆙 Зайнятість та заробітні плати поступово зростатимуть на тлі дефіциту робітників та пожвавлення економіки.

Безробіття за рахунок попиту на робочу силу зменшиться, втім буде все ще вище довоєнного рівня.

💻 Зберігатимуться суттєві розбіжності між потребами роботодавців і знаннями та можливостями потенційних робітників. 

Водночас з огляду на високу конкуренцію бізнесу за кваліфікованих працівників заробітні плати і надалі зростатимуть.

💰 Допомога міжнародних партнерів та залучення коштів на внутрішньому ринку дозволять покрити дефіцит бюджету без друку грошей. 

🔻 Серед головне ризиків, які матимуть сильний вплив на базовий сценарій є ескалація бойових дій, більший дефіцит е/е через подальше пошкодження енергетичної інфраструктури та виникнення додаткових бюджетних потреб.

📌 Деталі 一 у звіті регулятора.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram   

💳 З 1 лютого почали діяти нові обмеження на перекази між фізособами

👉 Обмеження стосуватимуться як переказів «з карти на карту», так і за реквізитами IBAN. Таким чином НБУ продовжує боротьбу з «дропами».  

▪️ Для клієнтів із низьким та середнім рівнем ризику – 150 тис. грн на місяць, а з 1 червня 2025 року цей ліміт знизиться до 100 тис. грн.
▪️ Для клієнтів із високим рівнем ризику – 50 тис. грн на місяць.

Детальніше про причини посилення контролю на перекази між картками та боротьбу з «дропами» ми писали тут. Важливо додати, що:

1️⃣. Обмеження діють лише на вихідні перекази, на вхідні ліміту немає. Також максимальна сума переказів може бути вищою, якщо надати банку підтвердження про вищі доходи. 

«Наприклад, ти підприємець або маєш велику зарплату і ти надав підтвердження своїх доходів в банку, то до тебе не буде жодних питань», 一 пояснює в етері Українського радіо старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай. 

2️⃣. Обмеження не впливають на волонтерську діяльність.

«Якщо є підтвердження волонтерської діяльності документальне, то банки не застосовуватимуть ці обмеження. 

Цей меморандум передбачає застосування банками жорсткіших обмежень до переказів. Перша хвиля була застосована ще минулого року і ми бачимо, що ніяк це зборів і волонтерської діяльності не зачепило. 

Для всіх волонтерів, які давно працюють і не для галочки отримали статус волонтера – банки для них усіх зробили виняток і вони від цього не потерпають», — пояснює Юрій Гайдай.

Також в ефірі на Українському радіо про: 

▪️ призупинення програми USAID;
▪️ частку тіньової економіки;
▪️ порівняння наших платіжних послуг з ЄС.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧐 Якими копалинами насправді цікавиться Трамп і чому це вигідно для нас?

Трамп заявив, що для отримання подальшої допомоги від США, Україна має надати доступ до рідкоземельних елементів 一 їх використовують в електронних приладах, запалювальних сумішах, ядерній техніці, а також як каталізатори.

«Світове виробництво рідкоземельнмх елементів (скандій, ітрій, лантан та елементи-лантаноїди), складає лише 354 тис. т, з яких 68% припадає на Китай, 12% – на США та 5% – на Австралію.

Запаси цих елементів оцінюються в 110 млн т, з них на Китай припадає 44 млн т, на В’єтнам – 22 млн т, на Бразилію – 21 млн т, на Індію – 7 млн т, на Австралію – 6 млн т, на інші країни – 10 млн т», 一 розповідає старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

🪨 Україна має дуже обмежені поклади окремих рідкоземельних елементів. Відомо, що частина з них знаходиться на тимчасово окупованих територіях, проте точні дані про ці елементи становлять державну таємницю. 

Тож реальний інтерес для закордонних інвесторів становлять інші стратегічні копалини, запаси яких має Україна. Передусім йдеться про титан (використовують у машинобудуванні та виробництві фарб і пластмас), літій (акумуляторні батареї, скло, кераміка) та нікель.

▪️ Титан

Україна має близько 1% світових запасів (8 млн т) та до повномасштабного вторгнення забезпечувала 6-7% світового видобування титанових руд та виробництва титанових концентратів. За даними USGS, у 2024 році Україна суттєво скоротила виробництво титану – до 120 тис. т ільменітового та 10 тис. т рутилового концентрату. Найбільший виробник титану в Україні, Об’єднана гірничо-хімічна компанія (UMCC-Titanuim) був приватизований у 2024 році за майже 4 млрд грн. 

▪️ Літій

Офіційно запаси літію становлять державну таємницю, неофіційно – оцінюються у 500 тис. т. Це менше 2% світових резервів, але значні поклади за мірками європейських країн. Українські запаси найчастіше вважаються другими в Європі за обсягом після Німеччини. Родовище Крута Балка знаходиться в окупації, Шевченківське – на лінії фронту, інші родовища розташовані у відносно безпечній Кіровоградській області.

Україна поки не видобуває літій.

▪️ Нікель та кобальт

Підтверджені запаси нікелю в Україні оцінюються у 215 тис. т – при загальносвітових запасах 58 млн т.  Крім того нікелеві руди містять кобальт, якого в Україні за різними оцінками до 100 тис т, або трохи менше 1% світових запасів.

Ці метали вважаються критичною сировиною і становлять великий інтерес для промисловості як США, так і ЄС.

👉 Залучення іноземних інвесторів до розробки критично важливих корисних копалин дозволить інтегрувати Україну у виробничі ланцюжки. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 США не зможе безкарно вести торговельну війну

Після перемовин з лідерами країн Трамп вже відклав впровадження мит проти Канади та Мексики. Китай також відреагував на торговельну політику США новими тарифами та загрозою розслідування щодо Google. 

Помірні мита можуть бути корисними для захисту важливих галузей, але жорсткі тарифи проти своїх основних торгових партнерів виглядають як погана ідея.

«За логікою Трампа, США – достатньо велика економіка, аби диктувати правила гри глобальним торговим пантерам. Після завершення Першої світової війни, США вже представляли значну економічну силу. Smoot-Hawley Tariff Act 1930 мав захистити американських фермерів та промисловців від іноземної конкуренції. 

Цей закон значно підвищив мита на понад 20 000 імпортних товарів, збільшуючи середній тариф приблизно на 20%. Утім, сучасне дослідження показує, що більшість країн запровадили мита на набільш значущі статті американського експорту у відповідь на американський протекціонізм, і експортні галузі США серйозно постраждали. 

Результати підвищення мит були прямо протилежні до бажаних. Отже, навіть для такої багатої і могутньої країни, як США, було б помилкою вважати, що вона може безкарно розпочати торговельну війну», 一 коментує старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram