VESELIY_PIP Telegram 7648
ПЦУ в умовах воєнного стану: аналіз її самоідентифікації і перспектив перетворення в єдину православну юрисдикцію


Доповідь на Міжнародній науково-практичній конференції «Державно-конфесійні відносини в Україні: стан та виклики»

«Релігія в Україні» з дозволу авторів публікує деякі доповіді, які присвячені критиці стосунків та поведінки двох конкурентних церков – ПЦУ та УПЦ. В запропонованій доповіді автор – релігієзнавець Олександр Сарапін ставить під сумнів ефективність політики керівництва ПЦУ, яка не сприяє єдності православних в Україні.

«Олександр Сарапін, доцент кафедри релігієзнавства Філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка

В православній конфігурації сучасної України домінантним видається статус ПЦУ, яка вже звикла до позитивних «одобрямс» і любʼязностей з боку владних структур, ЗМІ й особливо соціальних мереж. Утвердженню позитивного іміджу ПЦУ в суспільстві побіжно посприяли її патріотична позиція в роки російсько-української війни і декларативна підтримка політики уряду. До того ж у ЗМІ постійно наголошується на конструктивних зусиллях керівництва ПЦУ, її духовенства і мирян в їхніх спробах реалізації установки, направленої на єдність православних спільнот в країні. Принаймні, в суспільстві переважають схвальні відгуки з приводу діяльності ПЦУ і, відповідно, окреслюються її райдужні перспективи.

Проте спроби керівництва ПЦУ, направлені на демонстрацію привабливості своєї юрисдикції приводять, з одного боку, до возвеличення релігійної складової в суспільстві, яка по суті ототожнюється з духовністю, а з іншого, - видається гальмом на шляху досягнення реальної єдності нині конкуруючих між собою православних спільнот. Своєрідне підтвердження тому можна знайти в непродуктивних підсумках переговорів з приводу питання єдності українського православʼя делегації Константинопольського Патріархату з очільниками ПЦУ, УПЦ та УПЦ КП в серпні 2024 р. 
ПЦУ офіційно позиціонує себе як «державницька Церква».

Свідченням тому є неодноразові декларації митрополита Епіфанія. Для прикладу, він стверджував: «Помісна Українська Православна Церква ніколи не була, не є і не бажає бути «державною церквою», але ми с «державницькою Церквою», тобто як громадяни у країни та патріоти ми відстоюємо свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої країни» 2, с. 21. Судячи з контексту, митрополит Епіфаній мав на увазі опікування інтересами держави, або ту діяльність, яка направлена на сприяння у справі зміцнення держави. Проте в подібних деклараціях відчутним є погодження з політикою латентного етатизму, до якої вдається влада.

Причому митрополит Епіфаній неодноразово наполягав на існуванні звʼязку між єдиною Церквою і сильною державою. Для прикладу, під час урочистого молебну у Воскресенському соборі м. Рівне 22 жовтня 2024 р. він наголошував: «Без сильної, єдиної Української Церкви ми не збудуємо сильну, єдину українську Державу. Ці речі дуже взаємоповʼязані. Ось чому ми створюємо нашу помісну Православну Церкву».

ПЦУ також ідентифікує себе як єдина канонічна православна інституція в Україні. Словами митрополита Епіфанія: «З канонічної точки зору період розділення українського православʼя завершився у 2018 році завдяки рішенням Вселенського Патріархату та Обʼєднавчому Собору, підсумком чого стало отримання Томосу про автокефалію. З того часу Православна Церква України - єдина канонічно сформована православна юрисдикція в Україні». Проте очільник ПЦУ видає бажане за дійсне. Оскільки претензії на канонічну територію також висувають УПЦ та УПЦ КП. Остання de jure ліквідована, але de facto все-таки існує. Крім того, під сумнів слід поставити декларації митрополита Епіфанія про ПЦУ як найбільшу конфесійну організацію в Україні саме за кількістю громад.

Для прикладу, він стверджує: «Православна Церква України відбулася й успішно утверджується: адже нині вона є найбільшим релігійним обʼєднанням в нашій державі, в першу чергу - за рівнем самоідентифікації з нею наших співгромадян та суспільної довіри, але також і за кількістю громад, які складають нашу єдину духовну родину».⬇️⬇️⬇️



tgoop.com/veseliy_pip/7648
Create:
Last Update:

ПЦУ в умовах воєнного стану: аналіз її самоідентифікації і перспектив перетворення в єдину православну юрисдикцію


Доповідь на Міжнародній науково-практичній конференції «Державно-конфесійні відносини в Україні: стан та виклики»

«Релігія в Україні» з дозволу авторів публікує деякі доповіді, які присвячені критиці стосунків та поведінки двох конкурентних церков – ПЦУ та УПЦ. В запропонованій доповіді автор – релігієзнавець Олександр Сарапін ставить під сумнів ефективність політики керівництва ПЦУ, яка не сприяє єдності православних в Україні.

«Олександр Сарапін, доцент кафедри релігієзнавства Філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка

В православній конфігурації сучасної України домінантним видається статус ПЦУ, яка вже звикла до позитивних «одобрямс» і любʼязностей з боку владних структур, ЗМІ й особливо соціальних мереж. Утвердженню позитивного іміджу ПЦУ в суспільстві побіжно посприяли її патріотична позиція в роки російсько-української війни і декларативна підтримка політики уряду. До того ж у ЗМІ постійно наголошується на конструктивних зусиллях керівництва ПЦУ, її духовенства і мирян в їхніх спробах реалізації установки, направленої на єдність православних спільнот в країні. Принаймні, в суспільстві переважають схвальні відгуки з приводу діяльності ПЦУ і, відповідно, окреслюються її райдужні перспективи.

Проте спроби керівництва ПЦУ, направлені на демонстрацію привабливості своєї юрисдикції приводять, з одного боку, до возвеличення релігійної складової в суспільстві, яка по суті ототожнюється з духовністю, а з іншого, - видається гальмом на шляху досягнення реальної єдності нині конкуруючих між собою православних спільнот. Своєрідне підтвердження тому можна знайти в непродуктивних підсумках переговорів з приводу питання єдності українського православʼя делегації Константинопольського Патріархату з очільниками ПЦУ, УПЦ та УПЦ КП в серпні 2024 р. 
ПЦУ офіційно позиціонує себе як «державницька Церква».

Свідченням тому є неодноразові декларації митрополита Епіфанія. Для прикладу, він стверджував: «Помісна Українська Православна Церква ніколи не була, не є і не бажає бути «державною церквою», але ми с «державницькою Церквою», тобто як громадяни у країни та патріоти ми відстоюємо свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої країни» 2, с. 21. Судячи з контексту, митрополит Епіфаній мав на увазі опікування інтересами держави, або ту діяльність, яка направлена на сприяння у справі зміцнення держави. Проте в подібних деклараціях відчутним є погодження з політикою латентного етатизму, до якої вдається влада.

Причому митрополит Епіфаній неодноразово наполягав на існуванні звʼязку між єдиною Церквою і сильною державою. Для прикладу, під час урочистого молебну у Воскресенському соборі м. Рівне 22 жовтня 2024 р. він наголошував: «Без сильної, єдиної Української Церкви ми не збудуємо сильну, єдину українську Державу. Ці речі дуже взаємоповʼязані. Ось чому ми створюємо нашу помісну Православну Церкву».

ПЦУ також ідентифікує себе як єдина канонічна православна інституція в Україні. Словами митрополита Епіфанія: «З канонічної точки зору період розділення українського православʼя завершився у 2018 році завдяки рішенням Вселенського Патріархату та Обʼєднавчому Собору, підсумком чого стало отримання Томосу про автокефалію. З того часу Православна Церква України - єдина канонічно сформована православна юрисдикція в Україні». Проте очільник ПЦУ видає бажане за дійсне. Оскільки претензії на канонічну територію також висувають УПЦ та УПЦ КП. Остання de jure ліквідована, але de facto все-таки існує. Крім того, під сумнів слід поставити декларації митрополита Епіфанія про ПЦУ як найбільшу конфесійну організацію в Україні саме за кількістю громад.

Для прикладу, він стверджує: «Православна Церква України відбулася й успішно утверджується: адже нині вона є найбільшим релігійним обʼєднанням в нашій державі, в першу чергу - за рівнем самоідентифікації з нею наших співгромадян та суспільної довіри, але також і за кількістю громад, які складають нашу єдину духовну родину».⬇️⬇️⬇️

BY Веселий піп


Share with your friend now:
tgoop.com/veseliy_pip/7648

View MORE
Open in Telegram


Telegram News

Date: |

The group also hosted discussions on committing arson, Judge Hui said, including setting roadblocks on fire, hurling petrol bombs at police stations and teaching people to make such weapons. The conversation linked to arson went on for two to three months, Hui said. While the character limit is 255, try to fit into 200 characters. This way, users will be able to take in your text fast and efficiently. Reveal the essence of your channel and provide contact information. For example, you can add a bot name, link to your pricing plans, etc. Hashtags are a fast way to find the correct information on social media. To put your content out there, be sure to add hashtags to each post. We have two intelligent tips to give you: The Standard Channel How to create a business channel on Telegram? (Tutorial)
from us


Telegram Веселий піп
FROM American