tgoop.com/veseliy_pip/7649
Last Update:
Хоча за даними ДЕСС на 1 січня 2024 року нараховувалось 8295 релігійних організацій ПЦУ і 10919 релігійних організацій УПЦ (МП).
Подібні твердження приховують в собі вказівку на винятковість ПЦУ як єдиної канонічної юрисдикції в Україні. Звісно, що з такої позиції видається неможливим конструктивний діалог з питання єдності українського православʼя. До того ж навряд чи будуть продуктивними переговори з позиції демонстрації зверхності над конкурентами з УПЦ.
Для прикладу, митрополит Епіфаній стверджував: «Присутність на території українських єпархій структур Московської патріархії - як у вигляді так званої Київської митрополії, очолюваної митрополитом Російської Церкви Онуфрієм (Березовським), так і у вигляді єпархій на окупованих Кремлем територіях півдня і сходу України, прямо підпорядкованих Москві - є аномалією, порушенням канонічного порядку».
В такому разі проблематичними слід визнати твердження про перспективи існування в конфесійному полі України єдиної православної структури в особі ПЦУ. Принаймні на засіданні Священного Синоду Константинопольського Патріархату (25 листопада 2024 р.), на якому відбулося обговорення звіту тих трьох ієрархів, які зустрічалися з очільниками православних структур в Києві, пролунали не досить обнадійливі пропозиції й навіть критичні зауваження. Зокрема, члени Синоду узагальнили про відсутність усіляких перспектив для діалогу між двома сторонами в Україні, оскільки і митрополит Еліфаній і митрополит Онуфрій «не бажають відступати від своїх позицій, щоб знайти спільну мову для порозуміння». Між іншим, очільник ПЦУ часто використовує ту саму риторику, яка тривалий час була характерною для керівництва УПЦ. Йдеться про реалізацію установки, в основі якої полягає приєднання, а не воззʼєднання.
Насамкінець, згадаю про повчальну сентенцію Кипріана Карфагенського: «Христова Церква єдина, бо один є Бог.. І один є Ісус Христос - Будівничий Церкви» (Листи, 69, б).
Тільки з метою адміністративного упорядкування вона поділяється на патріархати, митрополії, архієпископії, тощо. Чи варто тоді вдаватися до конфесійної боротьби за території, які визнаються канонічними з погляду якоїсь однієї церковної структури?
З іншого боку, чи доречно ПЦУ дотримуватися курсу на канонічний унітаризм? Небезпеку реалізаці такого курсу вбачаю у сковзанні в тенета церковного авторитаризму. На мою думку слід зважати на наявність своєрідного православного плюралізму сучасної України. Історичні метаморфози, які сталися з українським православʼям незалежної України і спроби його політизації на різних етапах її розвитку дозволяють узагальнити про подальше функціонування кількох православних юрисдикцій. В якому форматі вони будуть функціонувати - покаже час.»
https://www.religion.in.ua/main/51430-pcu-v-umovax-voyennogo-stanu-analiz-yiyi-samoidentifikaciyi-i-perspektiv-peretvorennya-v-yedinu-pravoslavnu-yurisdikciyu.html
BY Веселий піп
Share with your friend now:
tgoop.com/veseliy_pip/7649