Записки пасквілянта

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради схвалив законопроєкт про внесення змін до ст. 24 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу», відповідно до яких дезертирам військова служба не призупинятиметься й зі списків особового складу військових частин вони тепер не виключатимуться. Окрім того, член цього Комітету… перепрошую, мозок цього Комітету Веніславський анонсував законопроект, згідно з яким в ЄРДР взагалі не вноситимуться повідомлення про факти самовільного залишення військовослужбовцями своїх військових частин або місця служби.

Це – цілком очікуване продовження вже ухваленого раніше закону про внесення змін до КК України, згідно з яким було, по-суті, декриміналізоване дезертирство, а військовослужбовці тепер можуть безкарно складати зброю та уїжджати з фронту додому. Ці зміни до КК України вже призвели до катастрофічних наслідків і втрати десятків населених пунктів, включно з містом Вугледар. Так наприклад, тільки з моєї військової частини за серпень-вересень 2024 року, після внесення змін до КК України, дезертирувало половина військовослужбовців від тієї кількості, що самовільно залишила службу за попередні 2,5 роки. І щотижня їх стає більше й більше. Бо навіщо служити, якщо можна не служити й за це нічого не буде?

Аналогічна ситуація в інших військових частинах, які зараз тримають оборону в Донецькій області. А загальна кількість дезертирів з початку повномасштабного вторгнення вже оцінюється в 170 тисяч при тому, що командирам військових частин вдалось за цей час домогтись (через суд, скандали, скарги в Офіс генпрокурора тощо) реєстрації 86 тисяч кримінальних проваджень за ст.ст. 407, 408 КК України.

Після ухвалення обіцяних Веніславським змін до ст. 24 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» командири військових частин вже не будуть призначати службові розслідування за фактами дезертирства й, тим більше, не будуть направляти до ДБР повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення – до сьогодні вони це роблять виключно тому, що витяг з ЄРДР є єдиною підставою для того, щоб виключити дезертира зі списків особового складу й прийняти на його місця нового військовослужбовця.

І, дійсно, навіщо псувати папір, якщо в ДБР взагалі не розслідують військові злочини? Як приклад: у моїй військовій частини з початку війни до 1 серпня 2024 року було зареєстровано за повідомленнями командира 60 кримінальних проваджень за фактами злочинів, вчинених військовослужбовцями, до суду за 2,5 роки були передані лише 2 справи, 3 закриті (у тому числі – у зв’зку зі смертю підозрюваного), у більшості з решти 55 справ не було проведено жодної слідчої дії. Тож навіщо відволікати керівництво ДБР від заробляння свіжої копійки? – Простіше припинити реєстрацію кримінальних проваджень, які в ДБР все однаково не розслідують.

Але є нюанс. Оскільки відтепер дезертири рахуватимуться на службі (щоправда, без отримання грошового забезпечення), у такий спосіб на папері буде створюватись ілюзія укоплектованості бойових військових частин. Що стосується наслідків цього безумства, то вони очевидні: завдяки Веніславському та Ко в жовтні-листопаді з фронту дезертирують ще кілька десятків тисяч бійців, а наступим містом-фортецею стане Павлоград.

www.tgoop.com/volodymyrboyko/5713

10.7K viewsVolodymyr Boiko, edited  Oct 8 at 07:39

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради схвалив законопроєкт про внесення змін до ст. 24 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу», відповідно до яких дезертирам військова служба не призупинятиметься й зі списків особового складу військових частин вони тепер не виключатимуться. Окрім того, член цього Комітету… перепрошую, мозок цього Комітету Веніславський анонсував законопроект, згідно з яким в ЄРДР взагалі не вноситимуться повідомлення про факти самовільного залишення військовослужбовцями своїх військових частин або місця служби.

Це – цілком очікуване продовження вже ухваленого раніше закону про внесення змін до КК України, згідно з яким було, по-суті, декриміналізоване дезертирство, а військовослужбовці тепер можуть безкарно складати зброю та уїжджати з фронту додому. Ці зміни до КК України вже призвели до катастрофічних наслідків і втрати десятків населених пунктів, включно з містом Вугледар. Так наприклад, тільки з моєї військової частини за серпень-вересень 2024 року, після внесення змін до КК України, дезертирувало половина військовослужбовців від тієї кількості, що самовільно залишила службу за попередні 2,5 роки. І щотижня їх стає більше й більше. Бо навіщо служити, якщо можна не служити й за це нічого не буде?

Аналогічна ситуація в інших військових частинах, які зараз тримають оборону в Донецькій області. А загальна кількість дезертирів з початку повномасштабного вторгнення вже оцінюється в 170 тисяч при тому, що командирам військових частин вдалось за цей час домогтись (через суд, скандали, скарги в Офіс генпрокурора тощо) реєстрації 86 тисяч кримінальних проваджень за ст.ст. 407, 408 КК України.

Після ухвалення обіцяних Веніславським змін до ст. 24 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» командири військових частин вже не будуть призначати службові розслідування за фактами дезертирства й, тим більше, не будуть направляти до ДБР повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення – до сьогодні вони це роблять виключно тому, що витяг з ЄРДР є єдиною підставою для того, щоб виключити дезертира зі списків особового складу й прийняти на його місця нового військовослужбовця.

І, дійсно, навіщо псувати папір, якщо в ДБР взагалі не розслідують військові злочини? Як приклад: у моїй військовій частини з початку війни до 1 серпня 2024 року було зареєстровано за повідомленнями командира 60 кримінальних проваджень за фактами злочинів, вчинених військовослужбовцями, до суду за 2,5 роки були передані лише 2 справи, 3 закриті (у тому числі – у зв’зку зі смертю підозрюваного), у більшості з решти 55 справ не було проведено жодної слідчої дії. Тож навіщо відволікати керівництво ДБР від заробляння свіжої копійки? – Простіше припинити реєстрацію кримінальних проваджень, які в ДБР все однаково не розслідують.

Але є нюанс. Оскільки відтепер дезертири рахуватимуться на службі (щоправда, без отримання грошового забезпечення), у такий спосіб на папері буде створюватись ілюзія укоплектованості бойових військових частин. Що стосується наслідків цього безумства, то вони очевидні: завдяки Веніславському та Ко в жовтні-листопаді з фронту дезертирують ще кілька десятків тисяч бійців, а наступим містом-фортецею стане Павлоград.

BY Записки пасквілянта