Word4Power

Починаю обіцяну серію постів на тему "Як не втомлюватися від усних перекладів".

Отже, найперше і найголовніше. Робота усного перекладача — це велике навантаження. Набагато більше, ніж звичайна офісна робота, і вже точно більше, аніж відвідування конференції (хотіла написати "чи тренінгу", але тренінги все ж бувають різні, у тому числі досить вимогливі до учасників). Тому не можна очікувати (і вимагати) від себе роботи по 40 годин на тиждень і ще трішки — це веде до проблем зі здоров'ям і вигорання. Окремі полум'яні вітання передаю тим, хто очікує від синхроніста такої ж кількості роботи на штатній посаді.

У кожного свої особливості, біоритми і витривалість, але для себе я дійшла, що усного перекладу варто мати десь три з половиною дні на тиждень. Я ніколи не працюю по вихідних і дуже рідко беру роботу після 18ї — аби мати сімейне та соціальне життя. З початком повномасштабної і суттєвим погіршенням логістики подорожей за кордон майже не їжджу у відрядження за межі України, бо дуже втомлює дорога.

Окреме болюче питання — відпустки. Так, у фрілансера вони неоплачувані, таке вже життя. Але вони потрібні, і брати на них "трішечки онлайнів" не дозволить відпочити. Крім того, дуже корисно прислухатися до власного стану і відстежувати патерни власної продуктивності. Наприклад, мені дуже важко дається листопад через короткий світловий день, а тут ще й традиційно багато роботи. Тому допомагає превентивно відпочити тиждень-два в жовтні (і це не рахуючи літньої і зимової відпусток, але вони виникають більш-менш природним шляхом, бо в районі серпня та Різдва традиційно менше роботи).

Тож підсумую: почати слід із кількості самих перекладів. Якщо ваш перший контраргумент "тоді я не зароблятиму стільки, скільки мені потрібно для життя" — явно настав час підвищувати ставку. Принагідно нагадаю, що посекундної погодинної тарифікації в усному перекладі нема, є півдня і день.

Наступного разу напишу, як оптимізувати власне процес перекладу.

www.tgoop.com/word4power/812

1.3K viewsDec 13 at 11:15

Починаю обіцяну серію постів на тему "Як не втомлюватися від усних перекладів".

Отже, найперше і найголовніше. Робота усного перекладача — це велике навантаження. Набагато більше, ніж звичайна офісна робота, і вже точно більше, аніж відвідування конференції (хотіла написати "чи тренінгу", але тренінги все ж бувають різні, у тому числі досить вимогливі до учасників). Тому не можна очікувати (і вимагати) від себе роботи по 40 годин на тиждень і ще трішки — це веде до проблем зі здоров'ям і вигорання. Окремі полум'яні вітання передаю тим, хто очікує від синхроніста такої ж кількості роботи на штатній посаді.

У кожного свої особливості, біоритми і витривалість, але для себе я дійшла, що усного перекладу варто мати десь три з половиною дні на тиждень. Я ніколи не працюю по вихідних і дуже рідко беру роботу після 18ї — аби мати сімейне та соціальне життя. З початком повномасштабної і суттєвим погіршенням логістики подорожей за кордон майже не їжджу у відрядження за межі України, бо дуже втомлює дорога.

Окреме болюче питання — відпустки. Так, у фрілансера вони неоплачувані, таке вже життя. Але вони потрібні, і брати на них "трішечки онлайнів" не дозволить відпочити. Крім того, дуже корисно прислухатися до власного стану і відстежувати патерни власної продуктивності. Наприклад, мені дуже важко дається листопад через короткий світловий день, а тут ще й традиційно багато роботи. Тому допомагає превентивно відпочити тиждень-два в жовтні (і це не рахуючи літньої і зимової відпусток, але вони виникають більш-менш природним шляхом, бо в районі серпня та Різдва традиційно менше роботи).

Тож підсумую: почати слід із кількості самих перекладів. Якщо ваш перший контраргумент "тоді я не зароблятиму стільки, скільки мені потрібно для життя" — явно настав час підвищувати ставку. Принагідно нагадаю, що посекундної погодинної тарифікації в усному перекладі нема, є півдня і день.

Наступного разу напишу, як оптимізувати власне процес перекладу.

BY Word4Power