tgoop.com/yelagina_poetry/207
Create:
Last Update:
Last Update:
і однієї безборонної ночі
ти запитаєш розпростерши долоні:
що це так рівно тече з твого лоба
ніби стьожку за стьожкою котить
змієм червоним?
а я поправляючи газове тіло над сріблом кісток
зібраний наново
все розгинатиму пальці —
і затисну їх знову в кулак
і ребром каблука поведу
запросивши до танцю
і скажу що не знаю
нам хитається тьма
на кінцях молитовних ниток —
голоси і удари
облизані воєм квартири
зі сліпучих квадратів виходимо —
хай і покривлені
мерехтливе озерце несу у горішку руки
як його поділити між нами —
надвóє?
натроє?
скільки тої любови потрібно ще, а? розбери
ледве купи тримається все з чого я себе склеїв
відхилилася латка —
і зяє провалля за нею
біле-біле
BY єлагіна|тексти
Share with your friend now:
tgoop.com/yelagina_poetry/207