tgoop.com/yelagina_poetry/215
Last Update:
і виходить
виходить вона
із найтоншого волокна
при собі над собою трима
два сузір'я — ріки і човна
і смішать
і смішать її рот
жовта присмерть забутий акорд
і танцюючі кола
від неї
розходяться по воді
/
перед вікнами нашого дому
чи не вперше квітує пустир
гнеться лінія терикона над місцем
що буде в пожарі
дай на завтра мені
тонкошиїй бутон відростити
замість темної голови —
запашний одчинити вівтар
/
голуба
голуба і летка
гостра смужка і хлюпіт стрибка
чи такої ти ждав
упивася
волоссям її по весні
і носив її в роті ім'я
маяв маяв та не спізнав
із одірваного рукава сипле квітами
/
гнеться лінія терикона —
то буде надвечір гроза
понад нею розпластаний смог і дими офензиви
і сполохана тепла лелітка
затріпоче на грудях мов знак —
розпанаханий ніжний квазар біля серця пришпилений
/
так виходить
виходить вона
із найтоншого волокна
при собі над собою трима
два сузір'я — ріки і човна
і смішать
і смішать її рот
жовта присмерть забутий акорд
і танцюючі кола
від неї
розходяться по воді
[розбираю архіви]
BY єлагіна|тексти
Share with your friend now:
tgoop.com/yelagina_poetry/215